Підвищення рівня психологічної компетентності педагогів засобами тренінгових технологій

Підвищення рівня психологічної компетентності педагогів засобами тренінгових технологій

Розробила: Гришаєва О.В.,      

заступник директора                

з навчально- виховної роботи 

Ганнівської ЗШ І-ІІІ ступенів 

Мета тренінгу: показати учасникам тренінгу шляхи сприян

ня професійному становленню педагогів та активізації їх творчого потенціалу засобами тренінгових технологій.

Вправа «Знайомство навпаки» (10 хв.)

Мета: сприяти знайомству учасників.

Учасники сідають у коло. Всі учасники тренінгу давно знайомі один з одним. Тому проведемо цю вправу у трошки незвичний спосіб. Перший учасник коротко розповідає щось цікаве, про свого сусіда праворуч. Сусід у свою чергу говорить: « Це дійсно так, а от мій сусід праворуч …»

Вправа «Правила роботи в групі» (5 хв.)

Психологи висловлюють свої побажання щодо правил роботи у групі. Тренер записує ці повідомлення на фліпчарті.

Можливі варіанти:

- бути позитивним;

- бути активним;

- говорити по черзі;

- діяти за правилом «тут і зараз»;

- бути толерантним;

- бути пунктуальним;

Інформаційне повідомлення. (10 хв.)

Мета: повідомити тему та мету заняття.

Зараз сучасна освіта знаходиться в стані стрімкого реформування. Кожен педагог відчуває на собі ці зміни. І той же час не всі готові до змін. Завжди знайдуться вчителі, які будуть іти в авангарді і ще й рухати інших. Будуть і ті, то довго сумніватиметься у тому чи потрібні ці зміни, але згодом переосмислить і включить в роботу. Також знайдуться і вчителі які будуть проти нововведень.

Час не стоїть на місці. Все змінюється, приходять молоді педагоги, які хочуть іти в ногу з часом, є досвідчені прогресивні педагоги, які теж завжди тримають руку на пульсі реформ. Що ж робити з тією вагомою часткою педагогів, які не прагнуть вчитися, професійно розвиватися, впроваджувати новітні технології в навчання та виховання сучасної молоді?

Дуже часто таке питання ставлять перед шкільним психологом. Дійсно, а хто, як не шкільний психолог прийде на допомогу адміністрації закладу та методичній службі школи. Тільки в тісній співпраці психологічної та методичної служб навчального закладу можливо допомогти вибудувати особисту траєкторію професійного розвитку кожного педагога, спонукати його до самоосвіти, усвідомлення своєї ролі в інноваційному розвитку навчального закладу, в якому він працює.

Одного учасника тренінгу просять сидячи на стільчику дотягтися рукою до мітки на стіні. Коли він це зробить, йому змінюють завдання: необхідно дотягнутися  до мітки, яка знаходиться значно вище. Для цього він може скористатися будь якими засобами. Потім йому знову змінюють завдання: потрібно щоб він палицею повісив капелюха на цвях, який забитий високо на стіні. Після того, як він впорався тренер продовжує своє повідомлення.

Як ви бачите, головне у професійному розвитку це правильно і чітко сформульована мета діяльності. Саме психолог, може вмотивувати вчителя, допомогти йому у його професійному самовизначенні. На сьогоднішньому занятті ми з вами познайомимося зі способами, прийомами і методами, які стимулюють педагогів до професійно розвитку та активізують їх творчий потенціал засобами тренінгових технологій. Спробуємо всі ці прийоми на собі та проговоримо з якою метою і коли ми можемо їх використовувати.

Вправа «Чарівна подушка» (5 хв.)

Мета: дати можливість учасникам висловити свої очікування щодо тренінгу.

Тренер повідомляє, що є чарівна подушка, яку покладено в центрі кола, і кожен учасник, сидячи на ній, має розповісти групі про свої очікування від тренінгу та про бажання, які виникають з цього приводу.

Діагностика «Якорі кар’єри» (20 хв.)

Учасники тренінгу проходять діагностику, підраховують результати, ознайомлюються з висновками.

Тренер наголошує на тому, що ця методика може застосовуватися як для діагностики усього колективу на запит адміністрації, так і для стимулювання  усвідомлення кожним окремим членом колективу своїх особистих кар’єрних орієнтацій в ході тренінінгу. Після обробки отриманих результатів бланк методики та ключ до неї можна залишити у респондентів. Це дасть можливість педагогам, за потреби,  повернутися до опрацювання результатів та глибше усвідомити свою провідну професійну орієнтацію.

Або Тест «Який ваш творчий потенціал?»

У поданому тесті оберіть один із варіантів відповіді

.1. Чи вважаєте ви, що світ, який вас оточує, може бути поліпшений?

а) так; б) ні, він і так гарний; в) так, але тільки в дечому.

2. Чи гадаєте ви, що можете брати участь у значних змінах довколишнього світу?

а) так, у більшості випадків; б) ні; в) так, у деяких випадках.

3. Чи вважаєте ви, що деякі з ваших ідей зумовили б значний прогрес у тій галузі діяльності, в якій ви працюєте?

а) так; б) так, за сприятливих обставин; в) лише певною мірою.

4. Чи вважаєте ви, що в майбутньому відіграватимете таку важливу роль, що зможете щось принципово змінити:

а) так, напевно; б) це малоймовірно; в) можливо.

5. Коли ви вирішуєте розпочати якусь справу, чи думаєте, що здійсните своє починання?

а) так; б) часто думаєте, що не зумієте; в) так, часто.

6. Чи відчуваєте ви бажання узятися за справу, якої абсолютно не знаєте?

а) так, невідоме вас приваблює; б) невідоме вас не цікавить; в) усе залежить від характеру цієї справи.

7. Вам довелося взятися за незнайому справу. Чи відчуваєте ви бажання досягти в ній досконалості?

а) так; б) будете вдоволені тим, чого встигли досягти; в) так, але тільки якщо вам це подобається.

8. Якщо справа, яку ви не знаєте, вам подобається, чи хочете ви знати про неї все?

а) так; б) ні, ви хочете навчитися лише найголовнішого; в) ні, ви бажаєте лише задовольнити свою допитливість.

9. Коли вас спіткає невдача, то:

а) певний час наполягаєте на своєму, всупереч здоровому глузду; б) облишите цю справу (розумієте, що вона нереальна); в) продовжуєте робити свою справу, навіть коли стає очевидним, що перешкоди нездоланні.

10. На вашу думку, професію слід обирати, виходячи із:

а) своїх можливостей, дальших перспектив для себе; б) стабільності, значущості, важливості професії, потреби в ній; в) переваг, які вона забезпечує.

11. Чи могли б ви, мандруючи, легко орієнтуватися в маршруті, яким уже пройшли?

а) так; б) ні, боїтеся збитися з дороги; в) так, але тільки там,де місцевість сподобалася і запам'яталася.

12. Чи зможете ви зразу після якоїсь бесіди пригадати все, про що говорилося?

а) так, з легкістю; б) усе пригадати не зможете; в) запам'ятовується лише те, що вас цікавить.

13. Коли ви чуєте слово незнайомою вам мовою, то можете повторити його за складами, без помилок, навіть не знаючи його значення:

а) так, без утруднень; б) так, якщо слово це легко запам'ятати; в) повторите, але не зовсім правильно.

14. У вільний час ви волієте:

а) залишитися наодинці, поміркувати; б) перебувати в компанії; в) вам байдуже, чи будете ви самі, чи в компанії.

15. Ви виконуєте якусь справу. Вирішуєте припинити це заняття лише тоді, коли:

а) справу завершено, вона здається відмінно виконаною; б) ви більш-менш задоволені;в) вам ще не все вдалося зробити.

16. Коли ви сам(а):

а) любите мріяти про якісь, навіть, можливо, абстрактні речі; б) будь-якою ціною прагнете знайти собі конкретне завдання; в) іноді любите помріяти, але про речі, пов'язані з вашою роботою.

17. Коли якась ідея захоплює вас, то ви починаєте думати про неї:

а) незалежно від того, де і з ким ви перебуваєте; б) ви не можете робити цього лише наодинці; в) лише там, де буде не дуже гамірно.

18. Коли ви обстоюєте якусь ідею:

а) можете відмовитися від неї, якщо вислухаєте переконливі аргументи опонентів; б) залишитеся при своїй думці, хоч би які аргументи вислухали; в) зміните свою думку, якщо опір виявиться надто сильним.

Після запису відповідей підрахуйте бали, які ви набрали: за відповідь «а» —3 бали, за відповідь «б» —1, за відповідь «в» —2 бали.

Питання 1,6,7,8 визначають межі вашої допитливості; 2,3,4, 5 — віру в себе; 9, 15 — стабільність; 10 — амбіційність; 12, 13 — слухову пам'ять; 14 — ваше прагнення бути незалежним; 16, 17 — здатність абстрагуватися; 11, 18 — міру зосередженості. Саме ці здібності і становлять головні якості творчого потенціалу.

Загальна сума набраних балів розкриє рівень вашого творчого потенціалу:

49 і більше балів — ви маєте значний творчий потенціал, який надає вам великий вибір творчих можливостей. Якщо ви зможете застосувати ваші здібності, то вам доступні різні форми творчості.

24 —48 балів — у вас нормальний творчий потенціал. Ви наділені тими якостями, які дають вам змогу творити, проте у вас є й проблеми, що гальмують процес творчості. Принаймні ваш потенціал дасть вам змогу творчо виявити себе, якщо ви, звичайно, цього побажаєте.

23 і менше балів. Ваш творчий потенціал, на жаль, невеликий. Проте, можливо, ви просто недооцінюєте себе, свої здібності? Брак віри в свої сили може викликати у вас думки, що ви взагалі не здатні до творчості. Позбудьтеся цього і таким чином розв'яжіть проблеми.

Вправа «Моя професійна роль» (10 хв.)

Мета: формування навичок педагогічної майстерності, визначення власної комунікативної позиції-ролі.

Кожний учасник бере картку з позицією-роллю й озвучує, з чим згоден у такій професійній позиції, а з чим – ні.

Набір карток: Помічник, Мама, Вихователь, Лідер, Авторитет, Інформатор, Ідеал, Най-най, Добряк, Спостерігач, Урокодавець, Наочник, Оцінювач, Сухар, Суддя, Друг, Гравець.

Професійна ідентифікація – це необхідна умова професійної свідомості особистості. Вона передбачає прийняття провідних професійних ролей, цінностей та норм, котрі спонукають особистість до ефективної практичної діяльності.

Формування професійної самоїдентифікації вчителя передбачає усвідомлення ним своєї соціальної ролі, розуміння очікувань соціуму щодо його професійних функцій та результативності роботи.

Рухавка «Ситуації та емоції» (5 хв.)

Мета: дати учасникам можливість розім’яти м’язи, відпочити.

Учасники стоять колом,  тренер просить кожного по черзі назвати одну емоцію, почуття, тощо, і одночасно спрямувати м’яча комусь іншому. Кожен учасник має запам’ятати з кидком м’яча інший учасник. Далі завдання змінюється: тепер кожен, одночасно з кидком м’яча іншому, називає не емоції, а ситуацію. Той хто спіймав м’яча, має повторити ситуацію та назвати емоцію, яку запам’ятав раніше. Наприклад: «Коли я стою в черзі (ситуація), то відчуваю любов(емоція).

Вправа «Розкажи, що я відчуваю» (10 хв.)

Більшість непорозумінь у колективі виникає із-за невміння озвучувати свої переживання та відчуття. Тому необхідно якомога частіше виконувати вправи, які вчать педагогові говорити.

Мета: навчити учасників зрозуміло говорити про свої відчуття.

Обладнання: карти з назвами почуттів.

Половина учасників отримує карти з назвами почуттів, але так, щоб не бачили те, що на картці написано. Вони тримають свої картки над головою і рухаються по кабінету, підходять до учасників, які не мають карток. Ті, в свою чергу, мають пояснити, що за почуття написане на картці так, щоб не назвати його. Вправа закінчується тоді, коли всі учасники зрозуміють, що за почуття написані у них на картці.

Обговорення:

-         Чи легко було зрозуміти пояснення колег?

-         Що було робити легше, пояснювати чи відгадувати почуття? Чому?

Перерва з ароматом кави (15 хв.)

Історія «Два ведмеді» ( 5 хв.)

В густому лісі на пагорбі жили-були два ведмеді – старий та молодий.

Молодий ведмідь полюбляв гратися у лісі, бігати за білками, грітися на сонечку. А старий ведмідь майже весь час спав у своїй улюбленій барлозі. Одного разу молодий ведмідь засумував та захотів знайти собі товариша по іграм. Він побіг у барліг до старого ведмедя  і спробував його розбудити.

-         Прокинься, прокинься, - говорив він. – Ходімо зі мною, трішки пограємося у лісі. Вставай, давай побігаємо за білками, поніжимося на сонечку.

-         - Відчепися ведмежа, не заважай мені спати, відповів старий ведмідь. – Ще настав час прокидатися.

-         А коли ж ти прокинешся? – запитало ведмежа, тягнучи старого ведмедя за загривок.

-         Лише  тоді, коли прийде весна, - відповів той.

-         А як ти дізнаєшся, що весна вже прийшла? – запитало ведмежа.

-         Із-за хмаринок вигляне сонечко, моєї шкіри торкнеться легкий вітерець. – відповів старий ведмідь. – Так я і дізнаюся, що прийшла весна.

Тоді молодий ведмідь, який дуже хотів знайти собі друга для ігор, намалював на даху барлоги велике жовте сонце і почав біля входу в барліг махати ялинковими вітами, щоб утворився легенький вітерець.

-         Прокинься, прокинься,  старий ведмідь, закричав він! – Подивись, вже світить сонечко і дує легенький вітерець. Весна прийшла!

Але старий ведмідь навіть не зрушив з місця.

-         Відчепись, медвежа, не заважай спати, відповів він. – Не намагайся мене обдурити. Іще не настав час прокидатися.

-         Але коли ж ти прокинешся? – запитав молодий ведмідь з тривогою.

-         Тільки тоді, коли зрозумію, що прийшла весна, - відповів старий ведмідь.

-         Звідки ти дізнаєшся, що прийшла весна? – запитав молодий ведмідь.

-         Пташки почнуть співати свої пісні, -  відповів ведмідь, - і я дізнаюся, що прийшла весна.

Тоді ведмежа з усіх ніг чимдуж побігло у ліс і насипав хлібних крихт навколо барлогу, щоб туди злетілися усі птахи. І справді – почали злітатися і хлопати крильцями великі зграї пташок, вони підбирали крихти і голосно співали.

-         Прокинься, прокинься, старий ведмідь, - закричало ведмежа. – Послухай вже прийшла весна! Пташки вже співають»

Але старий ведмідь навіть не поворухнувся.

-         Відчепись, кажу. Не заважай мені спати, - відповів він. – Я знаю, що ти знову намагаєшся мене обдурити. Ще не настав час прокидатися.

-         Але коли ж ти прокинешся?, запитав молодий ведмідь, втрачаючи терпіння.

-         Лише тоді, коли буду повністю впевнений, що прийшла весна, відповів старий ведмідь.

Молодий ведмідь вибрався з барлогу і, дуже засмучений, почимчикував по лісу, коли почув крики людей, гавкіт собак і звуки пострілів. В страху він кинувся назад в барліг.

-         Прокидайся, прокидайся, старий ведмідь! – кричав він. – Слухай – сюди ідуть мисливці. Потрібно швидше тікати звідси, поки вони до нас не дістались!

Одним спритним рухом старий ведмідь вскочив на ноги.

-         А ось тепер, ведмежа, сказав він, - ти говориш правду. Тепер весна дійсно пришла.

Мораль цієї історії така: іноді нам не залишається нічого, окрім як змінитися.

Вправа «Трактування». (15 хв.)

Мета: пошук альтернативного погляду на подію, розвиток навичок емпатії. Обладнання: картки з позначенням дійових осіб.

Хід вправи:Учасникам, які об’єднуються в групи по 4-5 чоловік, зачитується ситуація (яка не має закінчення). «Підліток, намагаючись вразити однолітків та підвищити в їх очах свою значущість, приніс до класу папугу, що вміє говорити. Під час пояснення вчителем нової теми птах вирвався з рук хазяїна...».

Учасників просять описати ситуацію очима різних персонажів:

1.Безпосередньо задіяних героїв (підліток, папуга, вчителька, дівчина, закохана в головного героя, рибки з акваріума, скелет в шафі тощо).

2.Стороннього спостерігача, що опинився поруч (прохожий на вулиці, директор школи тощо).

3.Газетний репортер.

4.Представник ГРІНПІС.

Обговорення:

-         Які варіанти трактовки подій були найбільш оригінальні, незвичайні?

-         -В яких життєвих ситуаціях важливе вміння подивитися на подію під іншим кутом, поставивши себе на місце інших учасників?

-         На що більше зверталась увага під час трактування подій – на особливості особистості того, хто в них потрапив, чи на вплив ситуації, в якій він опинився?(Згідно результатів психологічних досліджень, поведінка людини визначається якостями його особистості лише на 30%, а на 70% - особливостями ситуації, в якій він знаходиться).

-         Чим ми схильні пояснювати причини поведінки інших людей в реальних життєвих ситуаціях?

Вправа «Мисливець за словами» (5 хв.)

Тренер зачитує слова а учасники повинні:

Плеснути в долоні (зловити тварину)

Акваріум, слон, стіл, бочка, ящірка, асфальт, окуляри, щур, кінь, удав, льотчик, курка, шафа, вилка, кава, замок, паркан, заєць, яблуко, мавпа, килим, корова, автобус, тапочки, верблюд, коза, ваза, крокодил, ліхтарик, артист, Буратіно, ланцюг, електричка, хом’як, дикобраз, антилопа, буряк, танець, вертоліт, восьминіг.

Підстрибнути ( зловити те, що літає)

Картина, буква, літак, муха, лелека, собака, пароплав, гойдалки, вікно, повітряна кулька, монетка, бухгалтер, трамвай, комар, телевізор, метелик, скатертина, помідор, качка, вертоліт, човен, ялинка, самовар, гарбуз, весло, паркан, ракета, губка, бабка.

Присісти (зловити те, що росте)

Дзеркало, пальма, береза, велосипед, сойка, чайник, білка, троянда, кульбаба, гарбуз, колесо, труба, тюльпан, лялька, кропива, подушка, обман, пустеля, тополя, острів, шипшина, музей, конвалія, сосна, подорожник, лижі, рушниця, чайник, дорога, виноград, яблуня, вермішель, трава.

Плеснути в долоні (зловити тварину), підстрибнути ( зловити те, що літає), присісти (зловити те, що росте)

Озеро, жаба, трамвай, вітер, ластівка, потічок, нарциси, ручка, калькулятор, верба, літак,  ракета, вертоліт, стіна, людина, ложка, кенгуру, вітальня, трава, метелик, папір, дорога, колонка, квіти, журнал, робота, чемпіон, ключі, тополя, змія, кінь, собака, кіт, верблюд, коза.

Вправа «Мотиваційна складова в професійній діяльності» (30 хв)

Мета: в процесі проведення даної вправи вирішується завдання осмислення відмінностей в цілях професійної діяльності на початку кар'єри і в процесі накопичення професійного досвіду.

Обладнання: аркуші форматом А-4, фломастери (олівці).

Хід вправи: Ця вправа може проводитись в двох варіантах.

Перший варіант. Невеликий аркуш ділиться на три частини. Присутнім пропонується відповісти на запитання «Для чого ви працюєте?» з позиції минулого, теперішнього, майбутнього: початок професійної діяльності; в даний час; через 5 років.

Другий варіант. Намалювати три малюнки на тему: «Я працюю вчителем»: початок професійної діяльності; в даний час; через 5 років.

Присутні діляться, в першу чергу, власними враженнями від своїх записів або малюнків. Важливо, щоб вони самі змогли побачити можливі відмінності в змісті, кольоровій гамі зображеного.

6. Вправа «Рефлексивна мішень» (5 хв.)

Мета: підведення підсумків тренінгу.

Обладнання: шаблон «мішень» на аркуші ватману, кольорові олівці, фломастери.

Хід вправи: На аркуші ватману малюється мішень, яка ділиться на чотири (можна більше або менше) сектори. У кожному з секторів записуються параметри для рефлексії групової взаємодії, діяльності, що відбулись. Наприклад, 1-й сектор — оцінка змісту; 2-й сектор — оцінка форми, методів взаємодії; 3-й сектор — оцінка діяльності ведучого; 4-й сектор — оцінка власної діяльності. Кожний учасник маркером або фломастером (ручкою, олівцем) чотири рази (по одному в кожний сектор) «стріляє» у мішень, роблячи мітку (крапку, «плюс» і т.д.). Мітка відповідає його оцінці результатів взаємодії, що відбулася. Якщо учасник дуже низько оцінює результати, то мітка ставиться їм в «молоко» або в поле «О» на мішені, якщо вище, то в поле «3». Якщо результати оцінюються дуже високо, то мітка ставиться в «яблучко», у поле «5» мішені. Після того як кожний учасник взаємодії «вистрілив» (поставив чотири мітки) у рефлексивну мішень, вона вивішується на загальний огляд і тренер організує її короткий аналіз.